Вторник, 21.08.2018, 00:56
Приветствую Вас, Гость
Главная » Вірші про життя

Вірші про життя

« 1 2 3
А ти живеш,
А ти кохаєш,
Ти щось знаходиш,
Щось втрачаєш,
Ти щось даєш,
Щось відбираєш,
Кудись ідеш,
Звідкись втікаєш,
Ти труднощі усі минаєш,
Натомість нові зустрічаєш…
Та ти проблем цих не лякайся,
Й ніколи ти не зупиняйся,
Іди вперед, не оглядайся,
А зловиш щастя – усміхайся!
Не знаю я як жити в цьому світі,
У світі повному нещастя і розлук,
У світі тому де тобі щомиті
Розчарування завдає нестерпних мук.
Я не говорю навіть про кохання,
Воно саме собою вже страждання,
Воно тебе на крилах спершу підіймає,
А потім з висоти тебе кидає.
І люди всі тебе не розуміють,
Все нездійсненне в тебе вимагають
Й, нажаль, ніколи не допомагають.
Одне лиш радує в житті оцьому
Це друзі справжні, не знайомі,
Не ті що друзями лише зовуться
Й в біді твоїй від тебе відвернуться,
А ті що завжди будуть із тобою,
Тебе не лишать сам на сам з бідою,
Лиш ті що вислухати тебе зможуть
Й порадою своєю допоможуть.
Нажаль багато їх в мене немає,
Але мені і цього, правда, вистачає.
В якому ж дивному ми світі живемо,
У ньому все для нас не зрозуміло.
І мало кому вдається осягнути,
Найважливішим , що у світі має бути.
 
Хтось думає, наважливішим є здоров'я,
Для когось гроші - понад все.
Та це не те, заради чого,
Життя ми маєм тратити своє.
 
Знайти кохання, вірне і безсмертне,
Підтримку друга мати повсякчас,
Оце й є те, заради чого,
Людина має жити серед нас.
Знаєш, я не розумію цього світу,
Все якесь похмуре, сіре, зле.
Навіть ясне золотаве літо,
Вже не тепле і не золоте
 
Знаєш, інколи потрібна дуже ласка,
Та напевне не діждусь її.
Кажуть, що життя неначе казка,
Та не вірю я оцій брехні.
 
Знаїш, інколи я хочу дуже жити,
Але жити вірячи в казки.
Хочу бути, мріяти, любити,
І радіти, як радієш ти.
 
Знаєш, інколи поплакать хочу дуже,
Тяжко так чомусь стає в душі.
Інколи я хочу дуже:
Забутись, зникнути і все...
 
Знаєш, унколи я хочу дуже жити,
Без печалі і усього зла.
Хочу все життя тебе любити,
І прожити в світі не дарма.
1-10 11-20 21-24