Вірші про родину

За все що маю дякую тобі
За все що маю і що буду мати
Ночами сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати
Немов пилину світ мене крутив
Ловив я мрію і мету високу
Пробач мені що тяжко завинив
Лишив тебе на старість одиноку
Та й що я знав коли із дому йшов
Хіба я міг в ту пору зрозуміти
Яка святиня мамина любов
Яка то мука як лишають діти
Аж отепер як став я батьком сам
І час прийшов стрічать і проваджати Я знаю ціну тим святим сльозам
Які тобі судилося спізнати
Тому і сняться зорі голубі
І вишні білі на причілку хати
Тому спішу подякувать тобі
За все що маю і що буду мати…