Понедельник, 18.02.2019, 20:34
Приветствую Вас, Гость
Главная » Все поздравления » Вірші письменників


Симоненко Василь :: БАЛЯДА ПРО ЗАЙШЛОГО ЧОЛОВІКА
На свято зелене з густих заплав
Прийшов чоловік і надію посіяв:
- Мене, люди добрі, Пан-Бог послав,
Щоб я вам зачав месію.
Гріхами задавлене ваше село,
Брехня розлилася, як море,
Та встане мій син і лукавство та зло
За Божим велінням поборе.
Ведіть мені дочок шістнадцяти літ,
Я виберу суджену Богом, -
Сказав і присів біля шинку на пліт,
Припікши всіх поглядом строгим.
Коли ж привели перед нього дівчат,
Він мовив, махнувши рукою:
- Ну що ж, доведеться наступного
року чекать:
Нема поміж вами святої. -

І хто тільки міг, той приблуді годив,
Ніс їсти і пити до хати,
Щоб їх визволитель безжурно дожив
В селі до наступного свята.
І знову ведуть перед нього дівчат,
А він лиш хита головою:
- Гай-гай, доведеться наступного
свята чекать:
Нема й поміж цими святої. -
І зими біліють, і весни дзюрчать,
Роки пропливають, мов хмари,
А він подивляє паради дівчат
І все не знайде собі пари.
Лиш сумно щоліта кива головою:
- Нема й поміж цими святої...

І люди принишкли, покірні й сумні,
І моляться, хто тільки може:
- Як треба, життя укорочуй мені
Та шли йому суджену, Боже.

На свято тридцяте слухняні осли,
Втомившись присуду ждати,
Навшпиньки до зайди у хату зайшли, -
Він мертвий лежав серед хати.
Коли ж, проклинаючи грішних дівчат,
Обмить його люд позбігався,
Побачили раптом: безплідний кастрат
Месію зачать нахвалявся.
Добавил: admin (30.07.2010) | Просмотров: 3889 | Теги: Симоненко Василь, Стихи Василия Симоненка, вірші Василя Симоненка, БАЛЯДА ПРО ЗАЙШЛОГО ЧОЛОВІКА

Похожие материалы:
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]